Напівпровідниковий рух зазвичай поділяється на дві категорії: спрямований рух внутрішніх носіїв заряду та механічний рух самого матеріалу; вони виникають з різних причин.
Рух внутрішніх носіїв заряду. Напівпровідники містять носії заряду, що вільно рухаються (електрони в напівпровідниках типу N- і дірки в напівпровідниках типу P-). Під впливом зовнішніх впливів, таких як електричні або магнітні поля, ці носії зазнають спрямованого руху, що керується електричними або силами Лоренца. Цей процес є основою для таких явищ, як електропровідність і утворення струму.
Механічний рух: напівпровідникові пластини або компоненти як твердотільні -матеріали можуть змінювати загальне положення або деформуватися під впливом зовнішніх механічних сил (таких як напруги стиснення, розтягу або теплового розширення/стискання, спричинені змінами температури); це являє собою макроскопічне фізичне зміщення.
